Проектування систем вентиляції
Проектування систем вентиляції є ключовим елементом у створенні комфортного та безпечного простору, як у житлових, так і в комерційних або промислових будівлях. Ефективна вентиляційна система забезпечує не тільки підтримання оптимального мікроклімату, а й відіграє важливу роль у забезпеченні здоров’я людей, які перебувають у приміщенні.
Завдання проектувальника – створити систему, яка буде ефективно видаляти забруднене повітря і забезпечувати надходження свіжого. Допомагає підтримувати оптимальний баланс вологості, запобігає утворенню конденсату і цвілі. Якість повітря впливає на продуктивність і концентрацію уваги.
Сучасні системи здатні мінімізувати споживання електроенергії при збереженні високої продуктивності. Це досягається завдяки використанню високоефективних EC (електронно-комутованих) двигунів вентиляторів і насосів із ККД до 90% замість стандартних асинхронних двигунів (ККД 70-80%).
Також застосовуються рекуперативні теплообмінники з ККД до 85%, що дають змогу повертати теплову енергію назад у систему вентиляції з витяжного повітря.
Система автоматизованого керування на базі датчиків CO2, вологості й температури оптимізує роботу вентиляції, вмикаючи та вимикаючи вентилятори за потреби. Це дає змогу економити 30-50% електроенергії порівняно з нерегульованими системами.
Вентиляція має бути спроектована таким чином, щоб у разі загоряння запобігти поширенню вогню і диму.
Основні принципи та підходи до проектування
Навіщо потрібен проект вентиляції?
Різні типи будівель потребують індивідуального підходу в проектуванні систем вентиляції, враховуючи їхні специфічні особливості та функціональне призначення.
Торгові центри та розважальні комплекси
У торговельних центрах і розважальних комплексах системи вентиляції повинні включати високоефективні фільтри (не нижче класу H13 за ЕН 1822) для очищення повітря від мікроорганізмів. Це дає змогу блокувати поширення вірусних і бактеріальних інфекцій через вентиляцію. Крім того, важливо організувати потоки повітря таким чином, щоб повітря з приміщень з великим скупченням людей (наприклад, фуд-корти) не потрапляло в інші зони комплексу. А в санвузлах слід створити негативний тиск для недопущення виносу неприємних запахів і мікробів.
У разі виникнення пожежі системи припливно-витяжної вентиляції мають перемикатися в евакуаційний режим для запобігання задимлення шляхів евакуації. Це досягається шляхом створення надлишкового тиску в сходових клітинах і ліфтових шахтах за рахунок подачі зовнішнього повітря.
Витяжні системи з приміщень з осередками загоряння переводяться в режим максимальної продуктивності. При цьому мають бути передбачені резервні вентилятори та джерела електропостачання для забезпечення безперервної роботи систем протягом розрахункового часу евакуації людей.
Витяжна вентиляція з приміщень з можливим виникненням пожежі повинна мати резервні вентилятори та аварійне електропостачання для підтримання роботи системи протягом часу, необхідного для евакуації.
Промислові будівлі
У промислових будівлях особлива увага приділяється видаленню шкідливих викидів і забруднювачів, які можуть виникати в процесі виробництва. Проектування системи вентиляції в таких об’єктах вимагає врахування специфіки виробничих процесів, а також забезпечення безпеки та здоров’я працівників. Важливо також забезпечувати ефективне видалення тепла, що утворюється в процесі роботи обладнання.
Об’єкти малого бізнесу
Для малого бізнесу, такого як офіси, магазини або невеликі кафе, важливо створювати комфортні умови для відвідувачів і співробітників. Системи вентиляції в таких об’єктах мають бути адаптовані до розмірів приміщень та їх функціонального призначення. Це може включати в себе як загальну систему вентиляції, так і місцеві витяжні системи, наприклад, для кухонь у кафе.
Приватні будинки та квартири
У житлових будівлях, включно з приватними будинками та квартирами, проектування систем вентиляції спрямоване на створення здорового середовища для проживання. Важливо враховувати індивідуальні потреби мешканців, а також особливості конструкції будівлі. Вентиляційні системи в житлових приміщеннях повинні забезпечувати достатній приплив свіжого повітря, запобігати утворенню конденсату і цвілі, а також бути енергоефективними.
З чого складається сучасна припливно-витяжна вентиляція
Сучасна припливно-витяжна вентиляція – це комплексна система, що забезпечує не тільки приплив свіжого повітря в приміщення, а й видалення відпрацьованого повітря. Основні елементи такої системи включають:
- Припливні пристрої: Вони відповідають за подачу свіжого повітря в приміщення. Це може бути як природна вентиляція через вікна та вентиляційні канали, так і механічна вентиляція з використанням вентиляторів і повітропроводів.
- Витяжні пристрої: Забезпечують видалення відпрацьованого повітря з приміщення. Це можуть бути витяжні вентилятори, встановлені у ванних кімнатах, кухнях та інших приміщеннях.
- Фільтри: Служать для очищення припливного повітря від пилу, алергенів та інших забруднювачів.
- Теплообмінники: Використовуються в системах із рекуперацією тепла для підвищення енергоефективності, даючи змогу зберегти тепло відпрацьованого повітря і використовувати його для підігріву припливного повітря.
- Системи керування та автоматики: Дозволяють регулювати роботу системи вентиляції відповідно до поточних потреб, наприклад, зміна інтенсивності вентиляції залежно від часу доби або кількості людей у приміщенні.
- Воздуховоди та розподільчі пристрої: Використовуються для транспортування повітря по будівлі та його рівномірного розподілу по приміщеннях.
Основні переваги проєктування
Проектування системи вентиляції має низку важливих переваг:
- Створення оптимального мікроклімату: Правильно спроектована система вентиляції сприяє підтримці комфортної температури та вологості повітря, що позитивно впливає на самопочуття людей.
- Покращення якості повітря: Система вентиляції знижує концентрацію вуглекислого газу, запахів і шкідливих домішок у повітрі, сприяючи збереженню здоров’я і підвищенню працездатності.
- Енергоефективність: Сучасні системи вентиляції з рекуперацією тепла дають змогу істотно заощаджувати на опаленні, оскільки тепло відпрацьованого повітря використовується для підігріву припливного.
- Зниження рівня шуму: Грамотно спроектована вентиляційна система знижує проникнення вуличного шуму в приміщення.
- Гнучкість і адаптивність: Проектування дає змогу створити систему, максимально адаптовану під конкретні умови та потреби будівлі.
Нормативні та законодавчі аспекти
Нормативні документи та стандарти
Проектування систем вентиляції має строго відповідати нормативним документам і стандартам, які встановлюють вимоги до безпеки, ефективності та екологічності вентиляційних систем. Основні нормативні акти та стандарти включають:
- СНиП (Будівельні норми і правила): Ці документи містять основні вимоги до проектування, монтажу та експлуатації систем вентиляції. Вони визначають параметри мікроклімату в приміщеннях, вимоги до якості повітря та заходи щодо забезпечення пожежної безпеки.
- ГОСТи (Державні стандарти): До цієї категорії входять стандарти, що регулюють якість і безпеку обладнання для вентиляційних систем, а також методи випробувань і контролю.
- Технічні регламенти: Ці документи встановлюють мінімальні вимоги до безпеки та ефективності систем вентиляції, а також вимоги до маркування та документації.
- Місцеві будівельні кодекси та регламенти: У різних регіонах можуть діяти додаткові вимоги до систем вентиляції, що враховують кліматичні особливості та місцеві екологічні стандарти.
- Міжнародні стандарти (наприклад, ISO, ASHRAE): У разі проектування об’єктів для міжнародних компаній або в рамках міжнародних проектів можуть застосовуватися глобальні стандарти, які часто є більш суворими, порівняно з національними нормами.
- Екологічні стандарти (наприклад, LEED, BREEAM): Вони орієнтовані на створення екологічно чистих та енергоефективних будівель. Відповідність цим стандартам дає змогу підвищити екологічність об’єкта та його ринкову вартість.
Етапи проектування системи вентиляції
Підготовчий етап
- Технічне завдання (включає: параметри мікроклімату, продуктивність системи, вимоги до енергоефективності та екологічності)
- Техніко-економічне обґрунтування (підбір обладнання, матеріалів і технологій)
- Розробка технічної пропозиції
- Розробка проєкту
- Ескізний проект (основні ідеї та концепції, попередні розрахунки та схеми)
- Технічний проект (детальне проектування системи, детальні технічні розрахунки)
- Робочий проект (фінальні креслення та специфікації)
- Підготовка документації для будівництва та монтажу (креслення, технічні умови, інструкції з монтажу та експлуатації, кошторис на будівельно-монтажні роботи)
Заключний етап
Проект проходить необхідну експертизу для перевірки відповідності всім нормативним вимогам і стандартам. Після успішного проходження експертизи проект затверджується до реалізації.
На останньому етапі здійснюється підготовка до безпосереднього будівництва та монтажу системи вентиляції, включно із закупівлею матеріалів і обладнання, а також підбором підрядників.
Підходи до проектування
Типовий та індивідуальний підходи до проектування
У проектуванні систем вентиляції застосовуються два основні підходи: типовий та індивідуальний.
Типовий підхід передбачає використання стандартних рішень і обладнання. Застосовується в проектах стандартних будівель, таких як типові житлові будинки або офісні центри. Переваги у швидкості проектування, зменшенні витрат і простоті реалізації.
Індивідуальний підхід потрібен у випадках, коли стандартні рішення не підходять через особливі вимоги об’єкта. Це можуть бути будівлі з унікальною архітектурою, специфічними експлуатаційними вимогами або особливими умовами навколишнього середовища. Забезпечує максимальну відповідність усіх елементів системи вентиляції вимогам та особливостям конкретного об’єкта, але потребує більше часу та ресурсів на розробку.
Фінансовий аспект
Для прогнозування вартості розроблення проектної документації на системи вентиляції можна використовувати таку формулу:
С = S x P x K
Де: S – площа приміщень, для яких проектується вентиляція, м2 P – укрупнений показник вартості проектування на 1 м2 (для України можна прийняти в районі 25-35 грн/м2 залежно від складності об’єкта) K – поправочний коефіцієнт, що враховує додаткові фактори (1,1 – 1,5)
Наприклад, для адміністративної будівлі площею 5000 м2: S = 5000 м2 P = 30 грн/м2 K = 1,2
Тоді вартість проєкту становитиме: С = 5000 x 30 x 1,2 = 180 000 грн.
У разі збільшення площі об’єкта вартість проєктування також зросте пропорційно. Коефіцієнт K може варіюватися з урахуванням додаткових вимог.